Виховна робота

Виховна година

Сім чудес Вінниччини
Мета: познайомити студентів із визначними культурними пам’ятками Вінницької області, виховувати любов та повагу до історії та культури свого народу.
План:
1. Державний історико-культурний заповідник «Буша»;
2. Немирівське городище скіфських часів - археологічна пам’ятка культури;
3. Шаргород – місто трьох культур (комплекс пам’яток);
4. Палац Потоцьких у Тульчині – перлина Поділля;
5. Національний музей-садиба М.І. Пирогова – визначна пам’ятка історії;
6. Свято-Ттроїцький Браїлівський монастир, музей П.І.Чайковського – культурна спадщина Вінниччини;
7. Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир XI століття свідок давнини;
8. Перегляд фільму "Сім чудес України".

 Основний матеріал:

1. Державний історико-культурний заповідник «Буша», с. Буша, Ямпільський район
Заповідник «Буша» – видатна природнича, археологічна, історична та мистецька пам’ятка. Археологічні знахідки на території с. Буші свідчать про давню заселеність краю. Унікальною пам’яткою нашої давньої культури є скельний храм із відомим бушанським рельєфом дохристиянського часу. Про активну участь бушан у національно-визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького нагадує оборонна фортеця XVI–XVII ст. Сотні бушанців віддали своє життя під час героїчної оборони міста були в листопаді 1654 року. Неподалік від села знаходиться геологічний заказник загальнодержавного значення Гайдамацький Яр, відомий своїми ландшафтними краєвидами. Все це стало підставою для створення Державного історико-культурного заповідника «Буша» (Постанова Кабінету міністрів України від 18 серпня 2000 року за №1275). Заповідник має площу 6,93 га та 190 га охоронних земель.
На території заповідника знаходяться: багатошарове поселення трипільської, скіфської, пеньківської культур та поселення давньоруського часу; висічений в скелі дохристиянський храм з унікальним художнім рельєфом ІІ-V-ХVІ ст.; підземні ходи та залишки оборонної фортеці XVI–XVII ст.; козацьке кладовище XVII-ХІХ ст.; парк історичної скульптури ХХ ст. В 2004 року на території заповідника був створений музей побуту та етнографії у старовинній 130-річній хаті. Тут зберігаються знаряддя праці, посуд, одяг, рушники, скриня, колиска, картини, ікони місцевого українського населення.

 

З 1986 року у серпні-вересні відбувається Всеукраїнський симпозіум скульпторів-каменярів (каменотесів) «Подільський оберіг», під час яких було вже створено понад сто унікальних скульптур, більшість з яких розміщена на Замковій горі в парку скульптур. Парк під відкритим небом є постійно діючою експозицією заповідника.
 Гайдамацький Яр, с. Буша, Ямпільський район
Урочище «Гайдамацький яр» – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Це величезний каскад вивітрених пісковиків, один із 28 на Україні. Його площа становить 96 га. Гайдамацький яр сповнений неповторної й величавої краси. На глибині 35 м в’ється річка Бушанка, яка з усіх сторін поросла густим лісом. Тут ростуть височезні грабові дерева, широколисті клени, рідкісні породи вільхи та величезна кількість кущів.
Уздовж Бушанки височать велетенські скелі з пісковику. Одну з них називають «Висячою» або «Завішаною». Спираючись на два стрімчаки, на висоті 9–10 м зависла десятитонна піщана глиба.
Уверх по річці знаходяться гігантські скульптури, витворені дощами, сонячними променями та вітром. Цей піщаний каньйон нагадує собою казкову долину. Одна скеля дістала назву «Гриб», що дійсно нагадує велетенський за розміром гриб, ніжка якого досягає 9 м, а верхня частинка має діаметр «грибоніжки» 1,2 м, а «шапочки» – 6 м.
Особливого та шанобливого ставлення до себе дістала скеля «Гонтів камінь». За народними переказами, ватажок селянського повстання Іван Гонта навідувався до місцевих гайдамаків, зупинявся тут і улюбленим місцем для його роздумів була наче саме ця скеля. Вона лежить в самій річці й омивається її водами.

2. Немирівське городище скіфських часів – археологічна пам’ятка культури.
 Немирівський район
Немирівське скіфське городище знаходиться недалеко від Немирова. Тут виявлено одне з найбільших (150 га) скіфських городищ VІІ – VІ ст. до н.е., оточене могутніми валами – 32 м завширшки, 9 м. заввишки, 5,5 км завдовжки. В Х-ХІ ст. існувало давньоруське поселення.
Вперше городище було досліджено у 1909–1910 рр. С. С. Гамченком, пізніше у передвоєнні роки – Г. Д. Смірновим, а в післявоєнні – М. І. Артемоновим.
Через територію городища протікає р. Мірка. З зовнішньої сторони доступ до городища утруднений ровом шириною до 20 м. В центрі городища на високому крутому березі знаходиться так зване Зайчисько, що також обнесене валами.
Територія городища вперше заселена людьми в ІІІ тис. до н. е. Племенами трипільської культури. С. С. Гамченко дослідив тут кілька підземних жител незвичайної форми, стіни яких були обмазані глиною.
Пізніше на цій же території жили племена передскіфського часу VII ст. до н. е., скіфи VI–V ст. до н. е. У Х-ХІ ст. – племена уличів, відомі за літописами.
Основний вал пам’ятки насипаний у VI ст. до н. е. М. І. Артамонов розкопав кілька землянкових жител, що мали овальну форму. Їх дах підтримувався центральним стовпом. В центрі городища знаходився зольник – ритуальне місце, куди скидалися кухонні залишки. В землянках та зольниках знайдено багато керамічних виробів, виробів з бронзи та заліза.
На городищі вперше на Поділлі знайдена давньогрецька кераміка, що свідчить про тісні торгові зв’язки місцевих племен з причорноморськими містами-державами. Крім цього тут знайдені високохудожні вироби з кістки. Місцева кераміка теж досить високохудожня, прикрашена врізаним орнаментом та зі залискованими стінками.

3. Шаргород – місто трьох культур (комплекс пам’яток)
Миколаївський монастир (поч. XVIII-ХІХ ст.) до 1715 р. був зруйнований турками, пізніше відновлений. У 1797 р. у ньому була відкрита семінарія, а потім духовне училище, яке проіснувало до 90-х років ХІХ ст.
Миколаївський монастир – це пам’ятка споруд різних часів і складається з Миколаївського собору, привратного корпусу із дзвіницею, братського корпусу з Михайлівською церквою, башти й господарського корпусу.
Шаргородськая синагога – один з найчудовіших архітектурних пам'ятників єврейських общин Подолії. Будівля була ґрунтовно реконструйована, найімовірніше, на початку XVIII ст., після закінчення турецького правління. Воно, хоча і понесло істотні втрати, в цілому збереглося, можливо, завдяки тому, що було за радянських часів пристосоване під сокоморсовий завод, який працює і зараз.
Костел Флоріана Шарого збудовано у стилі бароко із каменю та цегли. Головний фасад оздоблено барочним фронтоном. В інтер’єрі збереглося чотирнадцять горельєфних композицій ХІХ ст., у східній частині – дві дерев’яні полі хромові скульптури XVIII ст., а також різна кафедра XVIII ст. На зводах та стінах східної частини зберігся живопис, розчищений у 1963 р., виконаний у 1895–1899 рр. художником А. Тенчинським.

4. Палац Потоцьких у Тульчині – перлина Поділля.
Адреса: Вінницька область, м. Тульчин
          На початку XVIIIст. м. Тульчин стає власністю роду Потоцьких, одного з найбагатших і вельможних родів Польщі. Величною окрасою міста стає чудовий двоповерховий палац Станіслава Потоцького, який збудований в 1782 році у класичному стилі і повернутий обличчям до міста.
 Проектував палац французький архітектор Ля Круа, внутрішні роботи голландець Меркс, творцем парку „Хороше” був Міллер. Палац був покритий мідним дахом, складався із головного двоповерхового корпусу з прикрашеним парадним під’їздом на 10 колонах з 8 пілястрами, а далі два бокових корпуси в такому ж стилі. З головним корпусом бокові споруди з’єднані скляними галереями.
 Кожному, хто входив в палац, кидався в вічі надпис над колонами на білому фризі виконаний великими бронзовими, позолоченими буквами: «чтоб в этом доме всегда пребывала свобода и добродетель. Поставлен в 1782 году».
В палац входили через великий вестибуль, який був прикрашений мармуровими східцями, оздобленими металевими плетіннями. Картинна галерея палацу складалася з полотен видатних майстрів Європи. В парку „Хороше”, який доповнював цей величний архітектурний ансамбль, були каскади, фонтани, мармурові скульптури та східці і розкішні купальні. Гарно висаджені групи дерев, екзотичні рослини - все це було неповторним та величним. Тут постійно звучала музика, відбувалися танці, розваги. При палаці був театр, який мав в репертуарі 5-7 опер та 2-3 концерти. Співали в основному на італійській мові.
Вигідно розташований і привітний, палацовий ансамбль графа Потоцького, споруджений майстерністю і хистом тисяч тульчинських будівельників, приносять Потоцьким і Тульчину славу та популярність.
 Європейці в захопленні від тульчинського високопрофесійного театру з трупою у 200 акторів, художньої галереї з роботами знаменитих майстрів європейського пензля Ван-Діка, Тиціана, Моле рана, Ван-дер-Хельста, Лампі, від бібліотеки в 17000 томів кращих зразків світової культури, друкарні, колекції рідкісних античних монет, величезних срібних сервізів, колекції скляних кубків, від колективу найкращих українських майстринь вишивок, різьбярства, художньо-прикладного жанру в кількості до 500 чоловік. З 1984 року в палаці розміщується Тульчинське училище культури. Щорічно тут навчається більше як 380 чоловік. Палац Потоцьких є пам’яткою архітектури XVIIIст.
 Велична історія палацу Потоцьких в Тульчині дає можливість і сьогодні розкрити можливості цього архітектурного ансамблю для нащадків, туристичних груп зарубіжних гостей.


5. Національний музей-садиба М.І. Пирогова – визначна пам’ятка історії.
Музей-садиба та усипальниця видатного вченого та лікаря М.І. Пирогова
Працює: з 9.00 до 17.00, вихідний – понеділок
 Адреса: м. Вінниця, вул. М.Пирогова, 155
 Тел.: +38 0432 43-71-49 | факс: 46-69-37
 Сайт: www.pirogov.com.ua
 Національний музей-садиба М.І. Пирогова розташований в південно-західній частині міста Вінниці, у живописній садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861-1881) жив і працював видатний вчений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Червоного Хреста, прекрасний педагог і громадський діяч Микола Іванович Пирогов.
 Метою діяльності Національного музею-садиби М.І. Пирогова є збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого.
 Це визначає сенс музею, представленого взаємозв'язаною системою об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва, до складу яких входять:
·     будинок, в якому жив М.І Пирогов, і де розміщена експозиція про його життя і діяльність.
·     музей-аптека з інтер'єрами приймальні та операційної М. І. Пирогова в його садибі Вишня.
·     церква-некрополь, де покоїться набальзамоване тіло ученого.
·     меморіальний парк, в якому збереглися дерева, посаджені М.І. Пироговим.
У південно-західній частині міста Вінниці у живописній садибі Вишня знаходиться музей-садиба Миколи Івановича Пирогова - видатного вченого, геніального хірурга, анатома, творця воєнно-польової хірургії, педагога і громадського діяча.
Півстолітня діяльність ученого залишила глибокий слід в історії вітчизняної і світової медицини, науки і культури. Силою свого генія і мудрості він зумів не тільки передбачити майбутнє на багато десятиліть уперед, але і закласти основи магістральних розділів медичної науки і практики. Його внесок у розвиток і становлення нових напрямів медицини настільки значний, що по праву став безсмертним. М.І. Пирогов запропонував ряд операцій, які увійшли золотим фондом у хірургію під назвою «операцій Пирогова».
Багато що зроблено ним уперше у світі: він уперше застосував сортування поранених залежно від тяжкості і характеру поранення, нерухому пов'язку при пошкодженнях кісток кінцівок, знеболення при хірургічних операціях на полі бою, заснував інститут сестер милосердя, що став родоначальником вітчизняного Товариства Червоного Хреста.
Чверть століття М.І. Пирогов жив і працював в Україні, яку щиро любив і поважав її працелюбний народ. Він брав участь у Кримській війні. У 1854 р., коли почався героїчний захист Севастополя, сповнений почуттям високого патріотизму, дізнавшись про велику кількість поранених і низький рівень медичного обслуговування воїнів, хірург Пирогов заявив про свою готовність віддати сили і знання на користь стражденних воїнів. Десятки тисяч захисників Севастополя і жителів міста довгий час з великою подякою вимовляли святе для них ім'я чудесного лікаря.
В особі Пирогова доля поєднала два великих таланти - лікаря і педагога. Багато сил він віддав справі освіти, надаючи величезне значення зв'язку школи з життям. «У моїй педагогічній діяльності, - підкреслював учений, - я переважно піклувався про узгодження школи з життям, про свободу наукового розслідування, про збудження тих, хто учить і вчиться пошани до людської гідності та істини». Період його покровительства, що тривав близько 5 років в Одеському і Київському навчальних округах, став важливим етапом в історії освіти і розвитку педагогічної науки.

6. Свято-Ттроїцький Браїлівський монастир, музей П.І.Чайковського – культурна спадщина Вінниччини.
 (смт. Браїлів Жмеринського району)
Браїлів - селище історичне. Одне з найдавніших на Поділлі. Свою назву воно запозичило від назви річок Брала і Рів, і в давнину містечко називалося Брагірів.
 У 1768 році в Браїлові було завершено будівництво ансамблю Троїцького монастиря. В кінці минулого століття Ігнатій Лотоцький, який служив у Браїлівському монастирі у 1895-1898 рр., писав: «Ще здалеку привертає увагу гарний вигляд містечка і особливо великі монастирські корпуси, над якими височіють церква і дзвіниця. Брудне єврейське містечко... на деякий час применшує ваше захоплення. Зате потім ще відрадніше стає на душі, коли ви в'їжджаєте в монастирські ворота, і після шуму та брудної суєти вас охоплює непорушна тиша.
Брудна вулиця змінюється чистим і просторим монастирським подвір'ям, краси якому додає тиша та новонасаджена зелень. Великий монастирський храм постає прямо напроти в'їзду в монастир. За ним тягнуться корпуси, окремі флігелі, а ще далі - господарські приміщення.
Навкруги чистота і порядок. Помітно старання черниць надати своїй обителі вигляд облаштованого монастиря». В монастирі було 3 храми: Троїцький (найбільший, побудований 1778 р.), Преподобних Антонія та Феодосія Печерських, Св. Миколая. Діяло училище, де навчали дівчат-сиріт та дочок дияконів.
Державний музей П.І.Чайковського і Н.Ф.фон-Мекк розміщений у колишньому палаці фон-Мекків( нині пам’ятка архітектури XIXст.). Вперше, 17 червня 1878 року сюди прибув, на запрошення Н.Ф.фон-Мекк, геніальний російський композитор П.І.Чайковський.Саме у Браїлові Петро Ілліч написав три п’єси для скрипки з фортепіано «Раздумие», «Скерцо», «Мелодія», романси «Сердь шумного бала», «То было раннею весною», «Серенада Донжуана», а в Сьомках закінчив оперу «Орлеанська дева».
Експозиція музею розповідає про життя і творчість генія світової музики. В інтер’єрі – улюблені речі Надії Філаретовни, музичні інструменти, медалі та рідкісні видання з історії музики XIXст. Особливу увагу відвідувачів привертає робочий кабінет – «кімната-ліхтарик», в якому свого часу працювали Н. Ф. Фон-Мекк і П. І. Чайковський, а також «Музична бібліотека фон-Мекк» - унікальна колекція нотних видань нотовидавничих фірм XIX ст.: П. Юргенсона, Ф. Стеллавського, В. Бесселя, Л. Ідзіковського та ін. Картини відомих вінницьких художників І. Ященка, М. Чорного, О. Сидорова, І. Синепольського роблять експозицію самобутньою і яскравою.
Музика Чайковського, його життя, збережений будинок, в якому він гостював і творив, розповідь про Браїлів другої половини XIX ст., його архітектуру - усе це продовжує хвилювати людей, бути для них необхідним і привабливим. Щорічно музей відвідує понад п’ять тисяч туристів.

7. Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир XI століття свідок давнини.
Адреса: Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Лядова
Село Лядова належить до природних унікальних об’єктів Середнього Придністров’я, яку в свою чергу у межах Поділля і України є унікальним в широкому і вузькому значенні цього поняття. Унікальністю ландшафту середнього Придністров’я, зокрема Лядови також є наявність «Великого каньйону Дністра», оригінального природного вузла, де можна зустріти породи лісів Центральної та Східної Європи, Причорномор’я, в результаті формується особливий підтип ландшафту - західно-лісостеповий, виняткова різноманітність геосистем, мальовничість, унікальність сполучених творінь природи й людини, високий потенціал естетичних та рекреаційних ресурсів.
Тому с. Лядова можна вважати заповідником історичним, геологічним, ботанічним. Знаходиться на лівому березі Дністра, межує з селами Кремінне, Нагоряни, Яришів. З усіх боків оточене крутими схилами долини р. Лядови. На них виходи крейди утворюють оригінальні стіни з печерами, стовпи, окремі химерні скелі. Виходи крейди в с. Лядова - унікальний геологічний об’єкт, таких потужних ії шарів на Вінниччині немає. Тут зустрічаються ряд рідкісних рослин, таких, як гіацинти блідий, два види ковили, а весною на значних ділянках цвіте горицвіт весняний.
Мабуть краса природи й спонукала людину в далекому минулому, а саме в XI ст. спорудити тут скельний монастир. Сьогодні - це печерний православний діючий чоловічий монастир. Розташований на південній околиці села, на крутому спускові вузькою стежкою у зарослях узвишшя на стометровій висоті прямовисної крейдової скелі.
Найдавніший в області архітектурний пам’ятник XI-XIXст., форпост православ’я на південному заході нашої держави.
За легендами і народними переказами - це перше пристанище на шляху з Афона в Київ преподобного Антонія Києво-Печерського. До цієї пам’ятки входить церква печерна старовинна(печера) XI ст.; готель XIX ст.; церква печерна приходська на честь Усікновення Глави Іоанна Предтечі, Святої Великомучениці Параскеви, XVIII ст.; дзвіниця кам’яна, 1848р.; могили ченців XVIII-XIXст, водні лікувальні джерела (Св.Антонія).
Щоб ліпше уяснити красу цього куточку Поділля краще всього згадати рядки з поеми «Беньовський» польського письменника Юліуша Словацького, переклад нашого земляка Івана Глинського: «Стоїть там замок на високій скелі при річці Лядовій...А далі - гребля і млин, Маріїна оселя - трибанний храм золоченим хрестом у небі надвечірньому блистиь....». Згадує поет мальовниче село і в романі «Король Лядови».
Роботи з реставрації та відновлення об’єкту продовжуються. Триває підготовка до відзначення тисячоліття пам’ятки.
Переглянемо фільм про сім чудес України: Переглянути.

Анкета для  студента
(дайте відповіді на запитання)

1.     Про які події нагадує нам фортеця що знаходиться в с. Буша?___________________________________________________________________
2.     Пам’ятки яких часів знайдені на території заповідника «Буша»?___________________________________________________________________
3.     Племена яких культур проживали на території Немирівського городища?___________________________________________________________________
4.     Чому м.Шаргород називають містом трьох культур?___________________________________________________________________
5.     Назвіть найвизначніші елементи палацового ансамблю Потоцьких у Тульчині.___________________________________________________________
6.     Назвіть досягнення М.Пирогова у сфері медицини та науки.______________________________________________________________
7.     Як писав про м. Браїлів Ігнатій Лотоцький?___________________________________________________________________
8.     Чому село Лядова вважається унікальним геологічним об’єктом?___________________________________________________________________
9.     Що входить до історично-культурної пам’ятки в с. Лядова?___________________________________________________________________
10.            Назвіть 7 чудес свого рідного краю (області, району, міста, села).______________________________________________________________